Використання сучасних методів роботи на уроках англійської мови

Сучасне суспільство висуває нові  вимоги до викладання та вивчення  іноземних мов у школі. Значною мі­рою збільшилася їх освітня та само­освітня функція, професійна значу­щість на ринку праці в цілому, що посилило мотивацію вивчення мов міжнародного спілкування, відпо­відно зросли й потреби у вивченні іноземних мов.

Школярі беруть участь у різнома­нітних міжнародних конкурсах, навчаються за кордоном, беруть участь у програмах з обміну студентами, мають можливість складати іспити на отримання міжнародного серти­фікату, включаються в Інтернет.

         Ми живемо в нові часи, часи пошу­ків та експериментів, часи змін та творчих відкриттів, коли відходять у минуле старі методи викладання іноземних мов, а головна увага при­діляється розвитку навичок та вимог використання мовних форм у реаль­них життєвих ситуаціях. І тому не­абиякого значення набуває вико­ристання комунікативного підходу у викладанні й вивченні іноземної, зокрема, англійської мови.

     Сьогодні освіта не може здійснюватись традиційними методами, які не орієнтовані на активну взаємодію учня з учителем та учнів між собою, самостійне і спільне прийняття рішень, що має бути вирішальною передумовою їх громадської активності у майбутньому. Тому приоритетну роль в освіті мають інтерактивні методи та інноваційні технології, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення. Інноваційне навчання, на відміну від традиційного, спрямоване на навчальний предмет і подання учневі певної суми знань, а, перш за все, на розвиток особистості учня. Вчитель стає одним з тих, хто допомагає вчитися і вчиться сам у тих, кому допомагає. Головна функція полягає в організації і стимулюванні навчального процесу.

    За сорок п’ять хвилин важко залучити кожного до активної роботи, навіть використання різноманітних вправ її не завжди вирішує цю проблему. Окрім того, завжди знайдуться учні, які за всяких причин не беруть участі у роботі. Тому як інтерактивність досягається у формальних ситуаціях є питанням методичної і педагогічної майстерності вчителя. В менш формальних ситуаціях вона потребує творчого планування з неодмінною участю учнів.

        У своїй роботі я завжди пам’ятаю, що  головне місце в процесі навчання займає учень. Беру до уваги вік учнів, рівень їх попередньої підготовки, їхні індивідуальні особливості в способі навчання і їхні цілі у вивченні мови, слідкую за тим, щоб все це  відповідало вимогам діючих Програм з іноземних мов.

Враховуючи комунікативний підхід , я намагаюся створити атмосферу спів­праці з учнями, активної їх участі в процесі навчання на уроці, коли діти охоче висловлюють свої думки. При цьому використовую проблемні завдання, різноманітні ігри, вікторини, кросворди,  ін­терв'ювання, крісло автора, мозкову атаку, асоціативний кущ,    дискусії, діалоги та інші види роботи, добір яких залежить від віку учнів, їхніх мовних можливос­тей та мети, яку я ставлю перед со­бою.

Серед цього розмаїття видів робіт хотілося б зупинитись на одному, який заслуговує на загальну увагу, тому що при вдалому підході до нього тренуються всі види мовлен­нєвої діяльності: аудіювання, гово­ріння, читання й письмо. Я маю на увазі використання пісень та музи­ки в запланованій серії завдань для виконання на уроці.

Я давно помітила, що одним з найбільш ефективних способів дії на почуття та емо­ції учнів є розучуван­ня пісень на уроках іноземної мови, тому, через багато років своєї дослідної роботи, я прийшла до певних висновків і хочу звернути увагу на  методичні переваги  пісень у навчанні іноземної мови

·        Пісні є  одним з видів мовленнєвої діяльності: вони є засобом кра­щого засвоєння та розширення лексичного запасу, адже містять нові слова та вирази. У піснях  знайома лексика опи­няється в новому контекстуаль­ному оточенні, що допомагає її активізації. Часто зустрічаються власні імена, географічні назви, реалії країни, мова якої вивча­ється, поетичні слова. Це розви­ває в учнів відчуття мови, знання її стилістичних особливостей.

·        Сприяють удосконаленню ан­глійської вимови, допомагають закріпити правильну артикуля­цію та вимову звуків.

·        Надають чудову можливість для багаторазового повторення та запам'ятовування лек­сичного та граматичного матеріалу. Це вже не нудний технічний тренаж (вправи, що в зарубіжних підручни­ках називаються «drills», сама назва асоціюється з роботою свердлиль­ної машини), а багаторазове повто­рення в цілком реальній життєвій ситуації, яка не видається штучною, оскільки пісні становлять частину нашого повсякденного життя. Багато пісень містять гар­ні приклади розмовної мови, гарну лексику.

·        Допомагають краще засвоїти й активізувати граматичні кон­струкції.

·        Стимулюють монологічне та діалогічне мовлення, сприяють розвитку як підготовленого, так і спонтанного мовлення.

·        Сприяють роз­витку соціокультурної компетенції, створюють на уроці особливу атмо­сферу країни, мова якої вивчається, пропонують проникнути в культуру і, особливо, істо­рію різних верств суспільства, пропо­нують поглянути на стосунки та цінності людей, мову яких вивчаємо.

·        Ефективність використання пісень для навчання мови пояснюється тим, що пісні на уроці пожвавлюють викладання, вносять різноманіт­ність, викликають позитивні емоції та створюють високу мотивацію.

·        Створюють сприятливий психо­логічний клімат, знижують пси­хологічне навантаження, акти­візують мовленнєву діяльність, підвищують емоційний тонус.

·        Розвивають, підтримують і підвищують інтерес до вивчен­ня іноземної мови.

·        Більшість пісень особистісно орієн­товані в тому розумінні, що вони торкаються тем, які є близькими всім людям, незалежно від їхнього віку та інтересів, наприклад, кохан­ня, інших душевних переживань.

·        Є неоцінимим дже­релом тем для обговорення, почи­наючи з філософських (кохання, дружба, патріотизм) і закінчуючи «делікатними» темами (секс, нарко­тики, насильство).

·         Одним з аспектів навчання іноземної мови є навчання аудіювання, яке можна здійснювати за допомогою і автентичних пісень.

·        Пісні є багатим фоном і соціального та історичного змісту у вивченні мови. Таким чином, вони забезпечу­ють як зміст і процес навчання мови, так і предмет вивчення.

·        Пісні — безцінний засіб для розвитку в учнів навичок слухання. Існує багато переваг їх використання у класі. Вони лег­ко доступні, демонструють нові слова, вирази без від­риву від контексту; слухаючи їх, учні знайомляться з вимовою носіїв мови; надають теми для обговорення, і, нарешті, більшості учнів подобається слухати й ана­лізувати пісні тому, що це є відпочинком від рутинної праці з підручниками і зошитами.

Познайомлю з окремими випадками  викори­стання музики на уроках.

Створення певної атмосфери на уроці. Пісні і музика можуть бути викорис­тані як засіб релаксації, фізкультхвилинки або щоб ство­рити приємну атмосферу на уроці. Працюючи з текстами пісень, учні почуваються впевненіше, ніж підчас роботи зі звичайними текстами.

Введення лексики. Існує тісний зв'я­зок між ритмом та мовленням. Відчуття ритму — необхідний крок у вивченні мови. Використовуючи пісні в класі, ми знайомимо учнів з ритмом мови. Популярні пісні мають приклади сучасної розмовної мови — і це є одним з шляхів введення живої мови в класний вжиток.

Ознайомлення з культурою. Музика несе на собі відбиток часу та місця, де її було написано. Кожна пісня — це культурна капсула, яка несе в собі значиму частину соціальної інфор­мації. Пісні відображають технологію обробки звуку, у їх темах звучать стра­хи та надії часу. Через пісні можна порівняти культуру різних країн. Пісні можна викорис­товувати як тексти, так само, як і вірші, розповіді чи інший аутентич­ний матеріал.

Пісні й музика як допоміжний матеріал. Пісні можна використовувати і як допоміжний матеріал до підручника або в інших навчальних ситуаціях: викори­стання пісні в особливих випадках, як Різдво, або коли підручник не містить необхідного матеріалу.

Інтерес учнів. У сучасному житті по­пулярні пісні мають сильний вплив на нас. Ми як учителі маємо подвійний інтерес: наш влас­ний та наших учнів. Ми можемо дізнатися про наших учнів, а вони про нашу музику.

Отже, як ми бачимо, підводячи підсумок, пісні можна вико­ристовувати  з багатьох при­чин, найголовнішими з яких є пре­зентація певної теми (лексики), практика граматичних структур (лексичних одиниць), уважне прослуховування з метою розуміння загального (детального) змісту, контроль розуміння прослуханого за допомогою навідних запитань, обговорення й висловлювання по­чуттів, що виникли під час прослуховування пісні, збагачення учнів культурним компонентом іншої країни, розвиток писемного мов­лення (від заповнення пропусків до конструювання самостійних творів на основі прослуханого), розвиток уяви, створення творчої атмосфери на уроці, привнесення елементу різноманітності й розваги в процес навчання. Крім цього, я думаю, що пісні повинні мати місце на уроці для того, щоб допомогти створити друж­ню атмосферу співпраці — край не­обхідну під час навчання мови.

1) клас:

•   кількість учнів та їх вік;

•   рівень знань учнів;

•   їх музикальні інтереси;

2)  учитель:

•    вік учителя та його музикальні інтереси;

•    обладнання кабінету;

•    яка мета використання цієї пісні;

3)  можливості навчального плану:

•   чи є у вчителя можливість вільно­го використання часу;

•   чи є вільний час на уроці;

4)  музика:

•    чи не буде заважати музика іншим класам;

•    чи є у вас бажана музика та слова пісні;

•   чи вписується певна пісня в план вашого уроку.

Лексичні вправи

1.    Добери слова, що римуються.   

2.    Добери синоніми, антоніми.      

3.    Заповни пропуски словами, що  підходять за змістом.                   

4.    Поясни ідіоми своїми словами.

5.     Розв'яжи кросворди.

6.    Знайди слова, «що сховалися» (hidden words, word search).

7.    Гра Simon Says.                             

8.    Склади словосполучення, використай їх у реченні.

Вправи для роботи з піснею.

1.   Здогадайтесь про зміст пісні, ви­ходячи з її назви або ключових слів.

2.   Заповніть пропуски словами з пісні (прийменниками, дієсло­вами тощо).

3.   Розташуйте в послідовності пе­реплутані рядки пісні.

4.   Напишіть відсутні рядки.

5.   Доберіть рими з поданих вчите­лем слів і закінчіть рядки.

6.   У тексті пісні підкресліть синоніми (антоніми) до слів, які дані вчителем на дошці.

7.   Уявіть і розкажіть або намалюй­те те, про що тобі розповів му­зичний уривок.

8.   Обговоріть з учнями враження, що виникли під час прослуховування музичного твору або своє ставлення до того, про що йдеться в пісні.

     Оскільки головне місце в процесі навчання займає учень, вчитель має брати до уваги вік учнів, рівень їх попередньої підготовки, їхні індивідуальні особливості в способі навчання і їхні цілі у вивченні мови, не кажучи вже про те, що все це повинно відповідати вимогам діючих Програм з іноземних мов.

     Організуюча функція вчителя полягає в організації навчання кожного учня окремо і всього класу або групи в цілому. Звичайно, перед вчителем стоїть не легке завдання заслухати кожного учня в учбовий процес, сполучаючи різні форми роботи (парну, групову, ігри, змагання ).

     При реалізації інтерактивного підходу для активізації лексики на уроках англійської мови я вживаю таку форму роботи, як гра. Грати на уроках – люблять не тільки діти молодшого шкільного віку , а й середнього і старшокласники. У грі поєднуються організуюча функція вчителя з високою активністю учнів. Так на початковому етапі я звертаю увагу на такі ігри: “ Букво, покажись!”, “Впіймай звук”, “Не збийся”, “Догоняйко», «Угадай», «Мавпи – monkey” , “Show me”, “Who opened the door?”, “Снігова грудка” та інші.

У групах діти працюють з текстом, з різними видами завдань. Інтерактивність не є перешкодою для вивчення граматичної структури мови. Багато видів діяльності може використовуватись для тренування певних граматичних структур, і при цьому учні не відчувають, що вони вчать граматику. Засвоюючи матеріал через власний досвід, учні міняють своє місце в групах і цим самим несуть свою інформацію і знання своїм товаришам, спілкуються з ними.

     При інтерактивному навчанні вчителю треба добре знати на лише навчальний матеріал, вимоги Програми, але й індивідуальні можливості учнів. У мене в кожній групі є хоча б один учень, що добре володіє вміннями та навичками в іноземній мові, швидко орієнтується в матеріалі. Такі учні - справжні мої помічники, потребують нової форми співпраці з вчителем та однокластниками. Звичайно, найкращі результати показують добре підготовленні групи, де кожен учень готовий провести той чи інший вид роботи.

     Іноді я пропоную учням з високим рівнем знань виступати в ролі вчителя, що їм дуже подобається. В результати це стимулює їх до глибшого вивчення мови, практичного застосування навичок. Звичайно, з учнем треба попрацювати окремо, попередньо обговорити та відпрацювати його роль.

     Учбове співробітництво – це об’єднання учнів у мікро групи для спільного виконання завдання. Цей метод я застосовую, щоб вивчити новий матеріал, щоб вирішити яку-небудь проблему або створити що-небудь. Використовую завдання творчого характеру.

Діалог, або робота в парах, - явище співробітницьке. Дві або більше сторін працюють разом над взаєморозумінням.

Роботу в парах я часто переводжу в рольову гру, вводячи учнів в певну ситуацію. Наприклад, при вивченні теми “Зовнішність” одна сторона може бути детективами, інша – потерпілими (гра “The Lost  Child”), часто “відправляю” дітей в табори відпочинку в країни, де розмовляють англійською мовою і т. п. , що підвищує інтерес до вивчення діалогу. Добрий результат при навчанні діалогічного мовлення дають такі види роботи як “ Крокуюча шеренга” (дивись фотографію), “Outside аnd Inside Circles”, які можна використовувати при вивченні різних тем на різних етапах вивчення англійської мови з учнями різних рівнів навчання. А те, що цікаве дітям, і краще запам’ятовується. Знання  тільки тоді стають надбанням дітей, коли вони самі відкривають їх для себе. Завдання повинні містити елементи цікавості, загадковості, мають бути творчими. Це сприятиме розвитку глибокого стійкого інтересу. Діти із захопленням вивчатимуть мову, якщо зміст навчальної програми відповідатиме їхнім уявленням, віковим особливостям та інтересам, а вчитель враховуватиме психологічні особливості учнів.

     У своїй практиці я спираюся на комунікативний підхід до навчання англійської мови, використовуючи інтерактивні методи навчання та діяльнісну технологію. Зараз багато говорять про принципи оптимізації навчального процесу. Вважаю, що в такій формі уроки дають найкращий варіант змісту методів та форм навчання, виховання чіткого нормування часу, зусиль учнів і вчителя. Використання інтерактивних методів та комунікативні задачі, реалізовані шляхом організації спільної діяльності вчителя та учнів, дають вражаючий розвиваючий ефект. Форми та види діяльності найрізноманітніші. Економічно обґрунтований процес досягнення запланованих педагогічних результатів, який включає формування знань і умінь учнів, розкриття спеціально переробленого змісту, що реалізується на науковій організації праці учнів і вчителя, - це і є педагогічна технологія та оптимізація навчання учнів іноземній мові.

Хочеться окремо сказати декілька слів про проектну роботу. Вона дає позитивну мотивацію, тому що є 1) особистісною (учні пишуть про своє життя, родину, рідне село чи місто, свої фантазії, власне дослідження з теми, яка їх зацікавила.) 2) щільнісною: учні збирають інформацію, підбирають та вирізають, малюють та клеять, розфарбовують, беруть інтерв’ю); 3) дає відчуття мети: це особливо важливо в класах, де учні навчаються з різними здібностями).Сучасні програми з усіх навчальних предметів вимагають прояву ініціативи, самостійності, уяви, самодисципліни, співпраці й розвивають дослідницькі навички. Проектна робота – це спосіб реалізації цих загальних цілей на практиці.

            Атмосфера, в якій відбуваються уроки, має бути максимально привабливою. Не бійтеся заспівати, пожартувати, посміятися! При цьому раціонально використовуйте кожну хвилину уроку. Діти повинні чути англійську мову, яка звучить у нормальному темпі, і самі говорити якомога більше. Розмовляти мовою, а не про мову. Нехай вплітаються в малюнок уроку висловлювання, побажання, пропозиції, твердження, описи слайдів, сценки з костюмами і масками, жарти та сміх дітей, мовленнєві ігри, розгадування кросвордів, написання детективних історій, прогнозів погоди, планування міст майбутнього, розповіді про уявні та реальні події, але нехай не буде місця для двійок, нехай діяльнісна атмосфера уроку повністю захопить учнів та учителя. Саме внутрішній світ учителя, його досвід, емоції захопленість своєю справою, професійна майстерність відіграють велику роль у формуванні особистості учня та впливають на його успіхи.

(З досвіду роботи  вчителя англійської мови Чорнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Нездропи Лесі Павлівни)